+38 (067) 185-30-76

Дэвидсон, Робин

Книги автора

Тропы 250.00 грн.

Робін Девідсон (англ. Robyn Davidson, нар. 6 вересня 1950, Майлз) — австралійська письменниця, стала найбільш відомою своїм пригодницьким романом «Стежки», який оповідає про її 2700-кілометрову подорож з центру австралійського континенту (місто Аліс-Спрингс), через малонаселені райони й пустелі Австралії до берегів Індійського океану. Її кар'єра подорожей та їх описів охоплює період у понад 30 років.
Робін Девідсон народилася на тваринницькій станції Стенлі Парк, поблизу містечка Майлза, у штаті Квінсленд, і була другою дочкою у сім'ї. Мати покінчила життя самогубством, коли Робін було 11 років, тому її в основному виховувала незаміжня тітка по батьковій лінії, Джилліан. Вона також вчилася в школі-інтернаті для дівчаток у Брисбені. Їй була призначена музична стипендія, але дівчинка відмовилась від неї. У Брісбені батько Девідсон мав спільний дім з сім'єю біологів і вивчав зоологію. Пізніше, Робін поїхала у Сідней і жила богемним життям, як член клубу «Push».
У 1975 році Девідсон переїхала у місто Аліс-Спрингс для роботи з верблюдами, так як планувала здійснити одиночний перехід через Австралійську пустелю. Протягом двох років вона навчалася навичкам приручення і поводження з верблюдами, а також навчалася виживати у суворих умовах пустелі. Вона бере участь у русі за відстоювання земельних прав аборигенів.
Декілька років в середні 1980-х роках вона мала близькі стосунки з Салманом Рушді, з яким її познайомив їх спільний знайомий Брюс Чатвін.
Девідсон часто переїжджала з місця на місце, і мала будинки у Сіднеї, Лондоні та Індії. Останні роки вона проживає у містечку Каслмейн, Вікторія, Австралія.


Стежки
У 1977 році Девідсон вирушає з Аліс-Спрингс через пустелю на західне узбережжя Австралії, з собакою та чотирма верблюдами, Дуки (великий самець), Буб (менший самець), Зелейка (самиця) та Голіаф (дитинча Зелейки). Вона не мала наміру писати про свою подорож, але врешті-решт на прохання журналу «National Geographic» погодилася написати для нього статтю. Зустрівши фотографа цього журналу Ріка Смолана у Аліс-Спрингс, вона наполягла на тому, що він буде фотографом її подорожі. Смолан, з яким у неї були романтичні відносини під час подорожі, виїжджав їй назустріч три рази протягом дев'яти місяців подорожі. Статті у «National Geographic», яка була опублікована у 1978 році привернула такий інтерес до цих подій, що Девідсон вирішила написати про це книгу. Вона поїхала у Лондон де жила у Доріс Лессінг під час написання книги, яку назвала «Стежки». Книга виграла інавгураційну премію Томаса Кука «Travel Book» у 1980 році і премію «Товариства сліпих». На початку дев'яностих, Смолан опублікував свої фотографії з подорожі з Робін Девідсон. Публікація включала в себе інтерактивні історії, і фото компакт-диски, зроблені для широкої публіки.
Було висловлено припущення, що одна з причин неймовірної популярності роману «Стежки», особливо серед жінок, в тому, що Девідсон «знаходилась в пустелі, як жінка, зі своєї власної волі, а не як доповнення до чоловіка».
Подорож Девідсон через пустелю, запам'яталася корінними австралійцями, з якими вона зіткнулася на цьому шляху. Художник Жан Берк згадує Девідсон в картині під назвою «Верблюжа леді», на виставці художників «Warakurna», яка була проведена у Дарвіні в 2011 році. Батько Берка, містер Едді, мандрував разом з Девідсон через землі «Ngaanyatjarra», направляючи її до джерел води на цьому відрізку шляху. Девідсон згадує містера Едді у своєму романі.
У 2013 році за сюжетом роману був знятий фільм «Стежки», режисера Джона Курана з Мією Васіковською (Робін Девідсон) та Адамом Драйвером (Рік Смолан, фотограф «National Geographic») в головних ролях. Фільм був номінований на ювілейному 70-му Венеціанському кінофестивалі.