Плохiй, Сергiй

Плохій Сергій Миколайович (англ. Serhii Plokhii) (нар. 23 травня 1957), професор історії у Гарварді. Сергій Плохій став третім, хто займає посаду «Mykhailo Hrushevsky Professor of Ukrainian History» після Омеляна Пріцака та Романа Шпорлюка. Один з провідних спеціалістів з історії Східної Європи. Входить до складу наукової ради Українського історичного журналу.
Сергій Плохій народився 23 травня 1957 року у Горькому (нині — Нижній Новгород, Росія). Батьки — Микола і Лідія Плохії. Батько був випускником Запорізького технічного інституту. Після закінчення вишу батька відправили за державним розподіленням до Горького, де він повинен був відпрацювати два роки. Тоді і народився Сергій Плохій. Невдовзі після цього сім'я повернулася до Запоріжжя, де Сергій провів свої дитинство та юність.
1980 року Сергій Плохій закінчив Дніпропетровський державний університет, де отримав спеціальність історика. Тоді під керівництвом Миколи Ковальського зайнявся історією України XVII–XVIII ст. Після цього він вступив на аспірантуру цього ж університету, проте через певні труднощі зі захистом наукових робіт на українську тематику йому довелося перевестися на історичний факультет Університету Патріса Лулумби у Москві. Згодом він зміг продовжувати свою роботу в Україні і отримав ступінь доктора історичних наук у Київському державному університеті імені Т. Г. Шевченка.
До викладання у Гарварді Сергій Плохій був професором історії в Університеті Альберти та тимчасовим директором Канадського інституту українських студій (CIUS). Потім 10 років працював першим помічником керівника (associate director) Центру українських історичних досліджень імені Петра Яцика (теж при Інституті українських студій). Багато працював над проектом перекладу Грушевського, зокрема був одним з редакторів трьох томів «Історії України-Руси» (History of Ukraine Rus).
Сергій Плохій насамперед займається дослідженнями раннього періоду нової історії (з XVI до XVIII століть), проте його інтереси також охоплюють XIX та XX століття.